промчати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
промчатися — чу/ся, чи/шся, док. 1) Те саме, що промчати 1). || Швидко пронестися (про звуки). 2) тільки 3 ос., перен. Те саме, що промчати 2). 3) безос., кому, перен. Минути, сповнитися (про досягнення кимось певного віку) … Український тлумачний словник
перемчатися — чу/ся, чи/шся, док. Швидко переміститися через якийсь простір, промчати. || перен. З явитися на мить, швидко пронестися … Український тлумачний словник
проганяти — я/ю, я/єш і рідко прого/нити, ню, ниш, недок., прогна/ти, прожену/, прожене/ш, док. 1) перех. Гнати, змушуючи йти у певному напрямку, проходити повз або через певну місцевість (тварин). || Гнати під конвоєм у певному напрямку (звичайно людей). || … Український тлумачний словник
промайнути — ну/, не/ш, док. 1) неперех. Однокр. до промаяти. 2) неперех. З явитися на короткий час у полі зору і швидко зникнути. || перен. На мить з явитися, відбитися в очах, на обличчі тощо. || перен. Промайнути в свідомості, уяві тощо. || безос. 3) перех … Український тлумачний словник
пробігти — I = пробігати (біжучи, минути, залишити осторонь когось / щось), промчати, промайнути, промигнути, промелькнути; шаснути(ся), прошмигнути, шмиг(о)нути, прослизнути, прослизати (перев. непомітно) II ▶ див. бігти 2), оглянути I, переглядати 2) … Словник синонімів української мови
шмиґнути — шмиґну, неш, Вр. Пролетіти, шмигнути, промчати … Словник лемківскої говірки
